Субота
18-11-17
11:13


Форма входу

Вітаю Вас Гость | RSS

САЙТ ВАРВАРІВСЬКОГО НВК

Головна ВИХОВНА РОБОТА Реєстрація Вхід

Школа Людяності, Доброти, Успіху

 

Школа – це простір життя дитини, 

тут вона не готується до життя,

                                                       а повноцінно живе, і тому вся діяльність

                                                     навчального закладу вибудовується так,

щоб сприяти становленню особистості

як творця і проектувальника власного життя

 

Наша школа сьогодні :

©  школа Людяності, бо людина є найвищою цінністю в нашій  школі.

©школа   Доброти,  бо саме добрі помисли і дії людини  будуть конструктивними.

©  школа  Успіху,      бо тільки успішна людина може жити і творити в суспільстві 

Випускники Варварівської ЗОШ І-ІІІ ступенів -

це люди з високим рівнем інтелекту, культури та активною життєвою позицією

 

Детальніше про виховну систему нашої школи Ви дізнаєтеся із наступних документів:

 

1) Школа Людяності, Доброти, Успіху

2) Форми та методи правовиховної роботи

3) Пошукова робота Варварівка Рідного слова краса і співучість

4) класний керівник Варварівка архів 1

5) класний керівник Варварівка архів 2

 

 

Історія Варварівської школи

 

1787рік- у селі Варварівка при церкві є школа грамоти і бібліотека.

 

1800 рік-Лев Кирилович Розумовський (власник Карлівської вотчини)

                збудував у Варварівці  дерев’яну церкву, яку в 1869 році    

                поставили на кам’яний підмурок. При ній існувала школа   

                грамоти для дівчат.

 

1859 рік- відкрилося  сільське приходське народне училище. У 1860 році

                 в ньому навчалося 15 учнів, у 1901 році- 178 хлопчиків і 22

                 дівчаток. Опікуном училища був селянин Василь Савич

                 Тимошенко,учителями – Григорій Богаєвський, Гаврило   

                 Ширков, Надія Корлякова, Микита Гурін, законовчитель

                 священник  Андрій Нездійминога. Заняття в училищі

                 розпочиналося 21 вересня.

 

1869 рік-при церкві відкрито школу грамоти для дівчат.

 

1881 рік-відкрито школу,яка містилася в одній із маленьких кімнат

                старої управи.Учні сиділи на колодах за столами, збитими з дощок.

                Крім грамоти, школярів навчали плотництву та столярству.

                Учитель-Калініченко Василь Іванович.

 

1890 рік-земство збудувало приміщення для Земського Початкового

               Народного училища. Першими вчителями були Гаврило Широков,

               Надія Широкова, Клавдія Джігіль,Олександр Гвоздьов, Олександра

               Гвоздьова, Василь Орловський.

 

1902 рік-жіноча церковно-приходська школа.Вчителями були священник

               Петро Сімоновський та його дружина Єфросинія. Односельці

               згадують учителя Петра Івановича як культурну, високоосвічену

               людину.Він мав неабияку силу:коли косив збіжжя, за ним ледве  

               встигали в'язати снопи п’ять в’язальниць, а в сільських розвагах

               міг зубами підняти дубову парту.

 

1905 рік-відкрито церковно-приходську школу, якою  керувало Полтавське

                духовне відомство.Навчання здійснювали священники, диякони,

                а також учителі. Які закінчили церковно-приходські школи і

                єпархіальні училища. Вивчали Закон Божий, церковний спів,

                арифметику, читання. Діяльність школи знаходилась у віданні

                опікунської ради, до складу якої входили завідуючий школи,

                опікуни,учителі, представники від земства, вибрані особи від

                громади.на опікунську раду покладалася турбота про благоустрій

                школи, розвиток і зміцнення її матеріально-технічної бази. Опікуни

                дбали  про опалення, ремонт приміщень, придбання книг та

 приладдя.

1919 рік-«Проект єдиної трудової школи в Україні» передбачав молодшу школу(4 роки навчання),старшу школу(4 роки навчання), колегію

                (4 роки навчання).Перші два ступені- основна школа, а третій-середня. У травні 1919 року було видане «Положення про єдину трудову школу УРСР», яке передбачало безплатне спільне навчання дітей обох статей з 8 років, загальноосвітній та політехнічний  характер освіти,  заборону релігійного виховання, запровадження продуктивної праці дітей. Скасовувалися перевідні та вступні іспити, домашні завдання, п’ятибальна система оцінювання знань. В ці роки учні Варварівської школи після уроків активно займалися господарськими справами: сіяли, збирали врожай.

 

1921 рік- видано «Декрет про ліквідацію неписьменності». Комсомольці Варварівської школи проводять активну роботу по боротьбі з неграмотністю: беруть участь у створенні лікнепів (ліквідація неписьменності) та лікбезів (ліквідація безграмотності), де у вечірній час навчають грамоті доросле населення.Першими комсомольцями  були М’ягка Марія Савівна  та її брат Іван Савович, які створюють комсомольську організацію.

 

1928 рік- згідно «Кодексу законів про народну освіту УРСР» 1923 року, де вимагалося запровадження шкіл селянської молоді та шкіл трудової молоді у селі Варварівка відкриваються дві семирічні школи: політехнічна трудова (директор Рубайло) та школа трудової молоді (директор Михайлик).

                  В школи введено чотирибальну систему оцінювання: «незадовільно»,»задовільно», «цілком задовільно», «добре». Запроваджується бригадно-лабораторний метод навчання, при якому та чи інша тема самостійно опрацьовується бригадою учнів в кількості 5-10 осіб.

 

1935 рік-в селі Варварівка відкрито середню школу(згідно Постанови «Про структуру початкової і середньої освіти СРСР»1934 року встановлено єдину систему освіти, а саме: початкова школа-

               1-4кл.,неповна середня-5-7кл., середня-8-10кл.).Це була одна з трьох перших середніх шкіл у Карлівському районі, директором якої став Солдатенко П.Ф. В 1938 році відбувся перший випуск середньої школи. Із 30 випускників 16 обрали професію вчителя.

                  Друга половина 30-х років відзначається підготовкою Радянського Союзу до війни із світовим імперіалізмом. В школі велика увага приділяється військово-патріотичному вихованню учнів.Починаючи з 1935 року в піонерських та комсомольських організаціях створюються гуртки ГТО («Готов к труду и обороне»)-для молоді старше 15 років та БГТО («Будь готов к труду и обороне) –для учнів 10-15 років. Велося навчання зі стрільби.Тих, хто навчився влучно стріляти, нагороджували значком «Ворошиловський стрілок».

                    На високому рівні проводилась культурно-просвітницька та спортивно-масова робота. Працювали гуртки художньої самодіяльності, проводились змагання з легкої атлетики, футболу, стрільби, бігу на лижах.

                      Влітку значна частина школярів працювали в місцевому колгоспі: випасали худобу, охороняли колгоспні поля, працювали на збиранні врожаю. Колгосп вирощував коней для Армії і старшокласники доглядали їх.

 

1941 рік-Варварівську середню школу закінчили 37 учнів, з них 5- із Атестатом відмінника.Одразу після випускного вечора юнаки йшли до військкомату для відправки на фронт. Захищати Батьківщину пішов директор школи Рудь Костянтин Васильович, завуч Шаповал Микола Юхимович, учитель історії Щербань Дмитро Іванович.

                На примусові роботи до Німеччини було вивезено 13 випускників 1941 року.

                 Близько двох років  тривала фашистська окупація села, під час якої школа не працювала, в її приміщенні стояли німецькі коні.

 

1943 рік-20 вересня село Варварівка визволене від німецько-фашистських загарбників, у жовтні відновлюються заняття у школі. Семирічне навчання – обов’язкове, навчання в середній школі (8-10 кл.)- платне:150 крб. на рік.

                 Після війни запроваджується нагорода за особливі успіхи у навчанні випускникам середньої школи -золота та срібна медаль.

 

1949 рік-перший золотий медаліст Варварівської середньої школи: Худомінський Петро Володимирович.

 

1954 рік-в школі навчається 1021 учень,працює 59 учителів. Директор школи-Заплава Іван Мефодійович(працював на посаді з 1952року по 1974 рік). Навчання проходило у дві зміни, приміщення опалювалося грубами(соломою, соняшничинням, дровами), класи освітлювалися гасовими лампами.

           

60-70 рр..-відміняється плата за навчання в середній школі. Школа стає    

                загальною політехнічною.Велика увага приділяється трудовому вихованню та профорієнтаційній роботі з учнями. Сільські школи орієнтовані переважно на працю в колгоспному виробництві. Після уроків варварівські школярі працюють на колгоспних полях: збирають довгоносиків,прополюють цукрові буряки, соняшники. Під час жнив працюють вантажниками перевезення з поля зерна, очищують на току кукурудзу. Збирають овочі: помідори, моркву, картоплю. Допомагають доглядати молодняк на тваринницьких фермах: телят, птицю. В школі створюється учнівська виробнича бригада, яка в 1969 році зайняла перше місце серед шкільних виробничих бригад Карлівського району (бригадир Кабак Сергій) і отримала грошову винагороду в сумі 40крб. На зборах виробничої бригади було вирішено купити тенісний стіл та набір для настільного тенісу.Так, як коштів для цього було недостатньо, була проведена трудова операція по збору металобрухту. Кошти, виручені за зданий металобрухт, було долучено до преміальних, і настільний теніс став ще одним захоплюючим видом спорту варварівських школярів.

                   Створений у школі загін юних лісівників успішно співпрацює з лісником Гапоновим Іваном Олексійовичем: учні виготовляють та розвішують по лісу синичники і шпаківні, збирають насіння дерев. За збір насіння білої акації (25 кг) отримують від Полтавського лісництва подарунок: набір для гри в «Городки» та два комплекти для гри в бадмінтон.

                   Юні натуралісти під керівництвом учителя біології Коновала П.П. вирощують квіти, розсаду овочевих культур, яку висаджують на пришкільних ділянках, а також продають жителям села. Учні вирощують кролів на шкільній кролефермі.

                     Працюють предметні гуртки, спортивні гуртки з волейболу, баскетболу, легкої атлетики, спортивної стрільби, настільного тенісу та загальної фізичної підготовки.Як результат цієї роботи- перемоги спортивних команд школи в районних та обласних змаганнях.

                     Піонерська організація школи(старший піонервожатий Капустян В.Н.)першою в районі взяла участь у Всесоюзній військово-патріотичній грі «Зірниця».Учні розшукували ветеранів Великої Вітчизняної війни, які визволяли Карлівщину, вели з ними переписку, проводили зустрічі, записували їхні спогади. Ходили в піші та велосипедні походи, вивчаючи рідний край та його історичне минуле.

                      Старшокласники брали участь у військово-патріотичній грі «Орлятко».

                     Удосконалюється матеріально-технічна база школи: будується шкільна теплиця, облаштовується столярна майстерня,приміщення якої збудували вчителі та учні, для вивчення тракторної справи школа отримує трактор.

 

1971 рік-розпочинається будівництво нового приміщення школи за кошти місцевого колгоспу «Дружба»(голова колгоспу Бондаренко Анатолій Тихонович).Учні школи долучаються до посильної праці під час будівництва: розвантажуванні та складанні цегли тощо.

 

1974рік-завершується будівництво нового приміщення школи (голова колгоспу Тютюнник Анатолій Федорович). Директором школи   стає Семенюк Василь Петрович, а з 1978 року- Коновал Петро Петрович, який успішно працює на займаній посаді до 2005 року.

                В школі введена кабінетна система. Всі вчителі займаються оформленням своїх кабінетів.Майже всі кабінети укомплектовані аудіо- та відео- технікою.Згідно вимог обладнаний кабінет тракторної справи, початкової військової підготовки, кімната для зберігання зброї, навчальні майстерні, кабінет фізики, хімії, біології, математики, історії, російської мови та літератури, української мови та літератури, лінгафонний кабінет, спортзал. Силами чоловічої частини педагогічного колективу та обслуговуючого персоналу  збудовано льох для зберігання овочів шкільної їдальні. Учні школи разом із своїми наставниками працюють над впорядкуванням шкільного подвір’я та прилеглої території: на вигоні було посаджено парк, навколо волейбольного майданчика-берези, на подвір’ї школи-ялини та сосни, квітники.

 

З 1980 року велика увага приділяється вихованню активної життєвої позиції учнів школи. В 1983 році учні 9 класу під керівництвом вчителя історії Бегмат В.О. звертаються до голови колгоспу А.Ф.Тютюнника з проханням виділити  для обробітку кілька гектарів цукрових буряків, щоб заробити кошти на випускний вечір. Кожному учню було виділено для обробітку 1 га цукристих, класний керівник Бегмат В.О. також взяла 1га і 1 га учні взяли для спільного обробітку за Героя Радянського Союзу Лялю Убийвовк. Урожай отримали 370 ц з 1га. Гроші за Героя Радянського Союзу Лялю Убийвовк перерахували у Фонд Миру. А колгосп «Дружба» преміював школярів путівкою в Прибалтику. З того року учнівська виробнича бригада займається вирощуванням цукрових буряків, цибулі. Частину зароблених коштів учні перераховували у Фонд Миру,на допомогу потерпілим від землетрусу у Спітаку, від аварії на ЧАЕС, на будівництво музею ім.А.Макаренка. На зароблені кошти було придбано для школи телевізор, іншу техніку. Щороку учні школи їздили в туристичні подорожі, путівки купував колгосп «Дружба»,як нагороду кращим членам виробничої бригади.

 

1984 рік-Постановою Ради Міністрів УРСР від 15.02.1984р. Варварівській середній школі присвоєно ім’я Героя Радянського Союзу С.Л.Родинки. На фасаді школи урочисто відкрито меморіальну дошку С.Л.Родинці, виготовлену місцевим художником, випускником школи П’ятенком М.П.

 

1988 рік-Варварівська середня школа урочисто відзначає 50-річчя першого випуску середньої школи. Запроваджується традиція святкування ювілеїв школи через кожні 5 років.

 

1991 рік- за бажанням учнів та їхніх батьків на місці одержати професійну підготовку в школі запроваджено вивчення предмета «Тракторна справа».

 

1992 рік-запроваджено вивчення предмета «Швейна справа».

                З’явився перший комп’ютерний клас, придбаний за кошти колгоспу «Дружба».

 

З 1993 року школа здійснює професійну підготовку учнів 10-11 класів згідно Ліцензії МОН України про надання освітніх послуг, пов’язаних з одержанням професійної освіти на рівні кваліфікаційних вимог до професійно-технічного навчання.

 

1999 рік-в актовій залі школи розміщується народний історичний музей села.

 

2002 рік-запроваджується вивчення іноземної мови(англійської) з 2 класу.

 

2005 рік-Варварівську середню школу перейменовано у Варварівську загальноосвітню школу І-ІІІступенів Карлівської районної ради Полтавської області. Директор школи-Родик Олександр Анатолійович.

 

2007 рік-запроваджено вивчення курсу за вибором «Християнська етика в українській культурі» в початкових класах.

 

2009 рік-запроваджено вивчення курсу за вибором «Основи християнської етики» у 5-6 класах.

 

2008 рік-запроваджено обов’язкове зовнішнє незалежне оцінювання навчальних досягнень випускників навчальних закладів системи загальної середньої освіти. За бажанням випускників результати ЗНО зараховуються . як результати державної підсумкової атестації.

 

2009 рік-результати ЗНО зараховуються, як результати державної підсумкової атестації. Випускники школи Бегмат Вікторія, Бобро Лілія, Рець Микола підтверджують відмінні знання і отримують золоті медалі. З 2010 року ЗНО проводиться для випускників, які виявили бажання вступати до вищих навчальних закладів.

 

2010 рік-в приміщенні школи відкрито ДНЗ «Ромашка», головним спонсором є псп «Орач»(генеральний директор Бегмат О.Л.-випускник школи).

                Після переміщення народного історичного музею в сільський Будинок культури відновлено приміщення актової зали школи.

                На посаді директора  Варварівської ЗОШ І-ІІІст.-Щербина Лідія Вікторівна.

 

2014 рік-за кошти псп «Орач» замінено меморіальну дошку Герою Радянського Союзу С.Л.Родинці.

                Відбулося урочисте відкриття меморіальної дошки Заслуженому журналісту України, письменнику А.Г.Михайленку, на відкритті присутня дружина письменника Людмила Андріївна та сестра Надія Григорівна.

                   В школі навчається 103 учні, працює 20 педагогічних працівників, з них 2 мають звання «Вчитель-методист», 2-«Старший учитель», 2 нагороджені знаком «Відмінник освіти України», 1-знаком «Василь Сухомлинський». Вчителька української мови та літератури Буряк О.В.-дипломант обласного етапу Всеукраїнського конкурсу «Учитель року».Школа має свої традиції, успіхи і проблеми, живе повноцінним життям.

                 

                   Багатьом  видатним особистостям дала путівку у життя  Варварівська школа. Серед них: Заслужений журналіст України, письменник А.Г.Михайленко, Заслужений архітектор України Ф.І.Боровик, Заслужений лікар України А.Ф.Родик, Заслужений вчительУкраїни З.І.Прощенко, Герой Радянського Союзу С.Л.Родинка, Герой Соціалістичної Праці Є.М.Золотарьов,кавалер трьох орденів Слави І.П. Максименко , Заслужений механізатор України М.Ф.Гамай, Заслужений працівник сільського господарства М.А.Залімський, доктор педагогічних наук, професор П.В.Худомінський.

 

               

Меню сайту

ГОДИННИК


КАЛЕНДАР

Міні-чат

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
[Гость ]

Категорії розділу
ЦЕЙ ДЕНЬ В ІСТОРІЇ [31]
ШКІЛЬНІ НОВИНИ [99]
УВАГА! УВАГА! [12]

ПРОГНОЗ ПОГОДИ

КОРИСНИЙ СОФТ

ЗАКЛАДКИ

Наше опитування
ВИ ЗАВІТАЛИ НА НАШ САЙТ ЩОБ...
Всього відповідей: 147

Архів записів

Copyright MyCorp © 2017
Конструктор сайтів - uCoz